Додаток 4. Концептуальні основи Стратегії сталого розвитку України

Борзунов В.І., кандидат економічних наук

Колективна розробка концепцій та стратегій вимагає попереднього єдиного розу­міння базових концептів сутності сталого розвитку як рамкових умов для розробок окремих напрямків. Цим пропонується наступний набір таких концептів.

Концепт №1.

Фундаментальні проблеми неможливо вирішити на рівні, на якому вони створені. Потрібний перехід на більш високий рівень розвитку (А. Ейнштейн). Україна за 30 років не забезпечила ані сталого розвитку, ані незалежності, тому в рамках діючих підходів реформування та розвитку вирішити цю проблему неможливо – Україні потрібна "Стратегія сталого розвитку".

Концепт № 2.

Сутність стійкості об'єкта та системи управління полягає у здатності компенсувати зовнішні та внутрішні фактори дестабілізації та повернення у вихідний стан. Однак це визначення правильне для статичних об'єктів. Для динамічних об'єктів поняття сталого розвитку визначається здатністю мінімізувати відхилення від заданої траєкторії руху до мети за впливом дестабілізуючих факторів. Таким чином, у поняття "сталого розвитку країни" вводяться категорії "цінності", "цілі", "траєкторія руху" (дорожня карта реалізації стратегії) та система управління рухом по заданій траєкторії.

Концепт № 3.

Філософська сутність – перехід від діючої (за результатами) моделі потрійної спіралі деградації ("деіндустріалізація–депопуляція–десуверенізація" та "корупційний консенсус") до моделі поліспірального сталого розвитку, що забезпечує єдність законів світобудови та світських, єдність матеріального та духовного розвитку, єдність цілого, визнання потрійного коду розвитку людини "фізичне тіло – душа – дух".

Концепт № 4.

Цінності. Перехід від географічного розуміння сутності цінностей (європейські, американські, британські, українські тощо) до загальнолюдських (цивілізаційних) – життя, здоров'я, сім'я, рід, безпека, закони світобудови, природа, добро, істина, любов, краса, мораль, віра, свобода, справедливість, самореалізація, праця, добробут.

Концепт № 5.

Цілі. Вимірювані макроекономічні показники, показники якості життя та духовного розвитку суспільства загалом і кожної людини зокрема, яких має досягти країна при реалізації стратегії.

Концепт № 6.

Мораль суспільства – сукупність суб'єктивних категорій, "совість" кожної людини, сформованої внаслідок боротьби двох протилежностей бінарних сутностей "добро і зло", "істина і брехня", "любов і ненависть", "краса і каліцтво".

Концепт № 7.

Суспільство майбутнього – гармонійне єднання людей один з одним, із Природою та Всесвітом, при якому всім надається рівне право можливості для реалізації їх прагнень до щасливого життя на шляху до любові, вільного і відповідального саморозвитку та самореалізації на своє і спільне благо.

Концепт № 8.

Яку країну ми будуємо? Пропонується ідеологія соціалізованого капіталізму, на основі теорії конвергенції соціалізму та капіталізму з оптимальним поєднанням ринкових відносин і державного управління.

Концепт № 9.

Геополітичне та геоекономічне позиціонування України, яка географічно та ментально перебуває на стику двох цивілізацій (Європейської та Азіатської). Вступ до будь-якого глобального "чужого проєкту" (типу "російський світ", "ЄС", "брит-америка" тощо), заснований на ідеології "ПРОТИСТОЯННЯ", не забезпечує сталого розвитку України, апріорі, з ризиком втрати суверенності , перетворюючи її на "буферну зону", на територію вирішення глобального конфлікту. Україні треба надати світу свій міжцивілі­заційний проєкт, заснований на ідеології "СПІВ-ПРОЖИВАННЯ", "СПІВ-РОЗВИТКУ", "СПІВ-БЕЗПЕКИ" – якась модель "сполучного мосту між Європою та Азією".

Концепт № 10.

Внутрішня модель сталого розвитку – модель комфортного проживання та "розвитку" на єдиній території безлічі різниць (груп населення, різних за національ­ністю, вірою, мовою, ментальністю, історичними цінностями та регіонами з різними особливостями економічного розвитку), а також інклюзивного розвитку, що забезпечує рівний доступ до ресурсів життєдіяльності, саморозвитку та самореалізації груп людей з обмеженими здібностями (діти, люди похилого віку, інваліди, вагітні жінки).

 Концепт № 11.

Потрійна спіраль реформування – "СПІВ-ЗНАННЯ – СПІВ-ВЛАДА – СПІВ-РОЗВИТОК". Спів-знання – наукове та метафізичне пізнання як визначник прогресу суспільства, спів-владдя – народовладдя як сутність управління, спів-розвиток – як ідеологія спільного розвитку країн, бізнесу, громад, людей.

Концепт № 12.

Економіка майбутнього – створюється методом проєктування "ІНШОГО" (того, чого немає у теперішньому) й орієнтована на баланс інтересів сьогодення та майбутніх поколінь, на тенденції переходу до нових технологічних укладів та нового світового устрою, на дослідження точок зростання, що володіють кумулятивним ефектом синергії та високої додаткової вартості, на нові виробничо-суспільні відносини людини і кіберфізичних систем.

Концепт № 13.

Секторальні реформи – локальні проєкти реформування сфер життєдіяльності людини, синхронізовані у часі та просторі з проєктуванням та реалізацією загально­системного проєкту економіки майбутнього.

Концепт № 14.

Керуючі впливи в системі управління стійким розвитком приймаються виключно в зоні не протиріччя (балансу) інтересів та цілей за основними напрямками життє­діяльності (економічного, соціального, екологічного, духовного).

Концепт № 15.

Корпоративна держава як форма народовладдя, де засновниками держави є громадяни України – власники національного багатства в рівних частках (земля, надра, водні ресурси, атмосфера, ліси, природні заповідники, стратегічні підприємства) з правом отримання базового доходу та правом формування законодавчої, виконавчої та судової влади.

Концепт № 16.

Адміністративно-територіальний устрій – тріада взаємопов'язаних територі­альних кластерів "територіальна громада – регіон – країна", де кожен кластер здатний забезпечити "Стратегію сталого розвитку", а система управління будується на принципі соціально-економічного партнерства та солідарної відповідальності "науки – бізнесу – громади – влади" за розвиток території та якість життя населення.

Концепт № 17.

Фінансова децентралізація. Замість бюджетного фінансування вводиться фінансовий план стратегічного та поточного розвитку трьох рівнів (ТГ, регіон, країна), що формується знизу-вгору за рахунок усіх джерел фінансування (податкові та неподаткові відрахування, позики, інвестиційні та бізнес-проєкти, гранти та допомога), при цьому бюджетне фінансування здійснюється за певними нормативами відповідно до кошторису, а фінансування розвитку – під проєкти відповідного рівня.

Концепт № 18.

Розробка концепції сталого розвитку може бути здійснена групою ентузіастів-інтелектуалів (для України це, напевно, основний варіант), однак наукові дослідження, проєктування та стратегування мають здійснювати спеціалізовані інституції, які мають відповідні наукові потенціали та ресурси, наприклад "Інститут стратегічних досліджень", його філії, "Агентства регіонального розвитку" із залученням інститутів НАНУ, університетів, галузевих НДІ та експертної спільноти на договірних умовах.

З урахуванням вищевикладеного, можна запропонувати таке визначення сталого розвитку стосовно України: це розвиток, що забезпечує баланс інтересів сьогодення і майбутніх поколінь, єдності законів світобудови та світських, конкурентоспроможність країни в умовах формування нового світового устрою та переходу до нових технологічних укладів, якість життя населення на рівні середнього значення для розвинених країн.