Українська Громадянська Ініціатива Партнерства для Добра і Справедливості

БУДУЄМО СПРАВЕДЛИВУ ДЕРЖАВУ

Справедливість – це душа держави, головна чеснота, на основі якої мають вирішуватися всі питання.
Держави, позбавлені справедливості, є нічим іншим, як справжньою злочинністю. І в цій державі злочинна влада так просто не віддасть свої "відвоювання" в народу.
Тому лише єдність навколо скривджених для захисту справедливості зможе послужити відновленню істинної державності, де найбіль­шою цінністю є Людина, захищена законом.
С.Оріховський-Роксолан (1513 – 1566) українсько-польський історик, філософ і гуманіст.

МОРАЛЬНЕ СУСПІЛЬСТВО!
                            ЗАМОЖНИЙ ГРОМАДЯНИН! 
                                                            СИЛЬНА ДЕРЖАВА!

Основні функції держави: внутрішня і зовнішня безпека та створення умов для самореалізації громадян, їхнього духовного та культурного розвитку

Резюме

Війна з РФ поставила перед Україною непрості задачі, для вирішення яких часто бракує не тільки ресурсів, а й інституційних можливостей. Не менш складні завдання постануть після закінчення війни, а саме – відбудова і сталий розвиток країни.

Понад 40 країн світу і близько 20 організацій за підсумками роботи Конференції з відновлення України у Лугано (4-5 липня 2022) пообіцяли підтримувати відновлення України після війни, але за умови проведення реформ. Що має здійснити громадянське суспільство України, щоб ця підтримка надійшла і стала ефективною?

За 30 років незалежності в Україні під гаслом демократії була вибудована корупційна держава, яка не здатна забезпечити умови для досягнення благополуччя народу і сталого розвитку країни. Для цього потрібно здійснити глобальні реформи та перебудову держави.

Першим кроком має стати ліквідація основ корупційної держави через: розвиток культури як системи суспільних цінностей у всіх сферах, розробку і впровадження ефективної системи управління і кадрової політики на всіх рівнях, а також запровадження принципу безумовної відповідальності посадових і виборних осіб за свої дії чи бездіяльність.

Сформувати ідеологію реформ та управляти процесами трансформації України має Міжнародний Керуючий Комітет відродження України (далі – Керуючий Комітет), наділений надзвичайними повноваженнями і сформований з представників країн-донорів, стратегічних зарубіжних та вітчизняних інвесторів, провідних організацій громадянського суспільства України, закордонних фахівців найвищої професійної кваліфікації з бездоганною репутацією.

Комплексні інноваційні та ефективні рішення за напрямами і галузями відновлення та розвитку повинні генерувати незалежні Проектні групи, сформовані з профільних фахівців належної професійної кваліфікації та з великим досвідом роботи.

Одне із першочергових завдань для Міжнародного Керуючого Комітету  – розробити та впровадити механізм громадського контролю за ефективністю витрачання ресурсів у ході відбудови країни, який буде діяти поряд із системою державного контролю та механізмом контролю з боку країн-донорів.

Наступні завдання – спрямування роботи залучених команд виконавців, моніторинг та оцінка виконання заходів з трансформації України протягом Перехідного періоду (3 роки), організація розробки Стратегії сталого розвитку України до 2030 року.

Постановка проблеми

У передвиборній програмі 2019 року кандидата у Президенти України Володимира Зеленського було висловлено зобов’язання: "Іду на один термін, щоби змінити систему заради майбутнього. Буду чесним і відданим Україні та передам її в руки нового покоління політиків. Саме воля народу, висловлена на референдумі 1 грудня 1991 року, народила Україну як державу. З того часу в нас не було референдумів, на яких народ вирішував би щось. Мій перший законопроєкт: "Про народовладдя". У ньому ми разом закріпимо механізм, за яким тільки Народ України буде формувати основні завдання для влади через референдуми та інші форми прямої демократії".

Чим зумовлена така жорстка констатація реальності?

З моменту розпаду Радянського Союзу дотепер в Україні не створено системи влади в ім'я захисту Вільної України та блага народу України. Навпаки, чинна політична система, по суті, усунула народ, який є першоджерелом влади [1], від цієї влади. Наслідок цього – фундаментальне поширення корупції в усі сфери життєдіяльності країни. Чиновницьке крісло сьогодні – чи не найвигідніший спосіб особистого збагачення.

В результаті за 30 років незалежності України:

• пограбовані чи знищені природні ресурси і майже нічого не зроблено для їх розвідки, видобутку та ефективного використання на благо українського народу;
• практично знищено установи та інституції, які займалися розвідкою та вивченням природних ресурсів;
• безвідповідально знищуються лісові ресурси, парки, паркове господарство та інші багатства природи;
• слабко використовується вигідне географічне розташування країни, не розвива­ється інженерна та дорожньо-транспортна інфраструктура;
• промислову міць країни знищено через запровадження ваучерної приватизації, за негативні наслідки якої ніхто не поніс відповідальності.

Фактично в Україні побудовано корупційний державний устрій [2], в якому грома­дяни не мають реальних важелів впливу на ключові процеси у державі, у тому числі на виборний, а в країні розвивається так звана "фасадна демократія".

Впровадження багатьох прогресивних положень антикорупційного законо­давства на практиці гальмується переважно через різноманітні фактори, головними з яких є недостатність політичної волі в органів виконавчої влади та правоохоронних органів [3].

А головне: фактично всі спроби реформування в державі не торкнулися фундаментальних основ корупційної держави: відсутності культури як системи цінностей у всіх сферах (спотворені суспільні цінності), неефективної системи управління на всіх рівнях (що й породило кадрову непрофесійність) і реальної безвідповідальності посадових та виборних осіб за свої дії чи бездіяльність.

У цих умовах не можуть бути використані моделі, які створювалися і впровад­жувалися у принципово інших соціально-економічних і політичних умовах.

Ідеологія реформування країни

Україна все ще має величезний потенціал для свого самодостатнього сталого розвитку, щоб забезпечити заможне життя своєму народові та посісти гідне місце серед сильних світових держав. Для цього потрібно здійснити глобальні реформи та державну перебудову, оскільки на базі нинішнього – корупційного – державного устрою проведення цих реформ неможливе.

Слоган Стратегії глобальних реформ та державної перебудови України:

"МОРАЛЬНЕ СУСПІЛЬСТВО. ЗАМОЖНИЙ ГРОМАДЯНИН. СИЛЬНА ДЕРЖАВА".

У моральному суспільстві:

• Можна створювати рівні умови та можливості для всіх громадян, і вони справді будуть гарантовано рівними.
• Державні службовці не матимуть жодних додаткових привілеїв, не приймати­муться закони, що дають право привілею будь-кому. Держслужбовець справді розумітиме значення слова "службовець".
• Усі члени суспільства будуть однаково захищені та матимуть однакові права на захист своїх інтересів та свого розвитку.
• Реалізується особистий потенціал людини через вільний життєвий вибір.
• Створюються умови для вільного розвитку суспільства та бізнесу, забезпечу­ється заможне життя громадянам.
• Забезпечуються необхідні умови для стабільного та прогресивного розвитку економіки та створюються інституції сильної держави.

Заможний громадянин:

• Морально більш стійкий, здатний брати участь у розвитку суспільства та громади.
• Більше зацікавлений у моральному розвитку суспільства та сильній державі.
• Здатний і має більше можливостей забезпечити як власний економічний та духовний саморозвиток, так і розвиток територіальної громади та суспільства.
• Більше зацікавлений та активний у будівництві сильної держави та її захисті.

Сильна держава:

• Забезпечує стабільний захист своїх інтересів на міжнародній арені.
• На сильну державу напасти для її завоювання менше охочих.
• Сильна держава може дати відсіч будь-якому ворогові.
• У сильної держави більше партнерів на міжнародній арені.
• Сильна держава створює необхідні умови саморозвитку своєму народу.
• Сильна держава піклується про своїх громадян та забезпечує їм захист.

Що очікують від України країни-партнери

Понад 40 країн світу і близько 20 організацій за підсумками роботи Конференції з відновлення України у Лугано (4-5 липня 2022) пообіцяли підтримувати відновлення України після війни з РФ. Але за умови реформ. "Декларація Лугано" передбачає сім принципів:

1. Партнерство. Україна буде очолювати процес відновлення і втілювати його разом з міжнародними партнерами. Надходження і фінансові потоки будуть відстежува­тися регулярно.

2. Акцент на реформах. Відновлення, сталість, тривалість, а також продовження поглиблення реформ є взаємозалежними речами.

3. Транспарентність, прозорість із забезпеченням незалежної судової системи, боротьба з корупцією мають включати підзвітність.

4. Участь. Процес відновлення не буде централізованим. Він ґрунтуватиметься на демократичній основі за участю місцевих громад.

5. Взаємодія. Залучення численних заінтересованих сторін. Процес має сприяти участі міжнародних та вітчизняних фінансових та інвестиційних інститутів, громадянсь­кого суспільства, наукових кіл і місцевих громад.

6. Рівність. Меншини не мають виключатися з процесу. Процес має включати всіх і кожного.

7. Сталість, витривалість, послідовність, відновлення. Реформи не обмежу­ватимуться інфраструктурою та установами. Вони також охоплюватимуть соціальні, економічні, екологічні аспекти, дотримуючись принципу "Побудувати краще, ніж було".

Якщо Україна хоче підтримки міжнародного співтовариства, вона має чітко дотримуватися цих принципів. Але про яку транспарентність, прозорість і взаємодію може йти мова, якщо текст Програми відновлення України, презентований західним партнерам народним депутатом, головою Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетьманцевим, до цього часу прихований від українців!

Найвищі посадовці декларують шалені темпи майбутнього відновлення країни, не враховуючи (чи не розуміючи), що для цього потрібні не лише величезні гроші, а й нові технології, інноваційні проектні та конструкційні рішення, прогресивні машини та обладнання, а також кардинальна зміна нормативних вимог до проєктування, розра­хунку ресурсів, ціноутворення, будівництва тощо.

Пропонована альтернатива

Післявоєнна відбудова і розвиток України прогнозовано будуть відбуватися в складних умовах внутрішньої та зовнішньої конкуренції інтересів, а тому потребують нестандартних, інноваційних та самостійних системних рішень, а також максимального залучення активної частини суспільства. Йдеться про статистично доведену частку 20% активних громадян за принципом Парето. Адже саме ці люди мають здійснити 80% змін. Для них потрібно створити необхідні умови, інструменти і механізми для діяльності, а також запобіжники для мінімізації можливого негативного впливу частини старої еліти у намаганні адаптувати зміни у своїх приватних інтересах.

Але без усунення фундаментальних основ існування корупційної системи, без системної трансформації країни будь-яке "реформування" перетворюється в "СІБУРДЕ" (симуляцію бурхливої діяльності), кінцевим результатом якої може стати лише зміна кінцевих вигодонабувачів від присвоєння ресурсів країни.

Українці нарешті мають визначитися: продовжувати поліпшувати "фасад" корупційної системи чи сформувати новий суспільний договір і створювати нову країну справедливості та відповідальних громадян з урахуванням позитивного вітчизняного і світового досвіду та історичних уроків минулого.

На етапі післявоєнної відбудови Україна має шанс на перезаснування держави як м’який (порівняно зі всеохопною революцією) спосіб радикальної зміни економічної, соціальної та культурної політики, втілення дієвих інструментів та механізмів справж­нього народовладдя і подальшого сталого розвитку країни.

Не претендуючи на участь у багатомільярдних фінансових очікуваннях на відбу­дову країни, ми пропонуємо встановити чіткі правила і процедури обґрунтованого розподілу ресурсів та механізми громадського контролю за їх викорис­танням [4]. Разом із безумовною відповідальністю виконавців за нецільове використання бюджетних коштів, неякісне виконання робіт чи завищення їхньої вартості. Створивши таким чином ефективний комплексний запобіжник від розкрадання та/або нецільового витрачання наданих Україні зовнішніх, а також власних ресурсів.

Адже відкритість і прозорість діяльності у процесах відновлення і подальшого сталого розвитку країни сприятимуть збереженню людського ентузіазму, єдності нації та зміцненню взаємної довіри народу і влади. А громадянське суспільство допоможе Президенту України В. Зеленському у виконанні його передвиборних зобов’язань впро­вадити справжнє народовладдя, рівність та справедливість, невідворотність відповідальності і справедливого та законного покарання.

Україна отримає ефективну модель державного управління, в основі якої є синхронізація дій державних інституцій, прозорість та підзвітність у прийнятті управлінських рішень на всіх рівнях; партисипативне бюджетування (із залученням інститутів громадянського суспільства), в основі якого є вирішення проблем громад і окремо взятої людини; де існує нова культура взаємовідносин та соціальних ліфтів, що загалом робить неможливим існування корупції.

У підсумку все це сприятиме зміцненню міжнародної єдності навколо України та мобілізації достатніх ресурсів для швидкого післявоєнного відновлення і наступного сталого розвитку України як рівноправної учасниці світової цивілізації.

Можливий сценарій і план дій

Для перебудови і трансформації держави, створення ефективного механізму відновлення країни та її економіки, трансформації суспільно-політичної системи, а також її сталого розвитку необхідно сформувати єдиний комплекс системних ефективних рішень, ство­рити команду фахівців належної професійної кваліфікації з досвідом інновацій у різних сферах, нестандартним мисленням і надзвичайними повноваженнями у реалізації цієї Ініціативи та постановці завдань профільним командам.

Сценарій перетворень передбачає здійснення трансформації у три етапи, які подаються нижче. Ці етапи надалі будуть деталізовані у Діаграмі Ганта.

І етап.  Створення умов для швидкої і незворотної трансформації країни

• Створення і організація роботи Керуючого Комітету та Проектних груп для розробки, ухвалення та виконання ключових управлінських рішень, моніто-рингу та оцінки досягнутих результатів
• Створення міжнародного цільового фонду фінансування відновлення та розвитку України
• Формулювання та ухвалення Концепції трансформації країни
• Створення умов для подолання корупції через юридичні, організаційно-управлінські та культурно-освітні механізми
• Розробка і реорганізація політичної системи та системи управління в Українській державі

ІІ етап. Розробка Дорожньої карти відновлення економічної, інфраструктурної, органі-заційно-управлінської, кадрової та соціальної спроможності у перехідному періоді трансформації країни

• Розробка пропозицій щодо реорганізації аграрної, промислової, будівельної та інших галузей економічної діяльності
• Оптимізація процесів державних замовлень та закупівель
• Розробка і автоматизація соціальних процесів та громадського моніторингу

ІІІ етап Розробка та реалізація Стратегії сталого розвитку України

• Формування концептуального бачення моделі нової Української держави
• Розробка необхідних механізмів, моделей і процедур реалізації Стратегії розвитку.

На І етапі для створення умов для швидкої та незворотної трансформації країни необхідно виконати такі завдання:

1. Сформувати і організувати роботу Керуючого Комітету, до складу якого мають увійти уповноважені особи від урядів зарубіжних країн-донорів, зарубіжних приватних інвесторів, уповноважені представники від влади України, досвідчені фахівці, а також представники громадянського суспільства України і країн-донорів. Визначити форму, статус і повноваження цього тимчасового органу управління. Пропоновані завдання Комітету – прийняття ключових рішень і координація спільних дій. Механізм відбору представників громадянського суспільства формується консенсусним рішенням урядів України і країн-донорів.

2. Створити і сформувати Міжнародний цільовий фонд фінансування відновлення та розвитку України. Цей Фонд формується країнами-донорами, закордонними та вітчизняними інвесторами. Розпорядником фонду є Міжнародний Керуючий Комітет.

3. Сформувати профільні та галузеві Проектні групи, які готуватимуть системні пропозиції на розгляд Керуючого Комітету для формування загальної програми віднов­лення та розвитку України, керуватимуть процесом реалізації затверджених програм за напрямами та галузями відновлення та розвитку України, координуватимуть виконання організаційних завдань з відновлення країни та забезпечать поєднання зусиль усіх державних і недержавних, внутрішніх і зовнішніх суб’єктів, зацікавлених у розвитку України, здійснюватимуть моніторинг та оцінку досягнутих результатів. При цьому важливо обмежити втручання державних чиновників і депутатів у діяльність Керуючого Комітету та Проектних груп протягом усього періоду реалізації Програм.

4. Сформулювати Концепцію трансформації країни.

5. Розробити і впровадити механізм безумовної відповідальності посадових і виборних осіб (депутатів) усіх рівнів за свої дії чи бездіяльність. З-поміж них: за створення умов для безкарного розграбування країни на митниці, у лобістському бюджетуванні, тарифоутворенні, державних закупівлях, судовому свавіллі, відкатах тощо. Відповідальність має бути співмірною із рівнем впливу особи на розподіл та витрачання ресурсів і завданою шкодою. Тоді парламент і місцеві ради перестануть бути ласим місцем для особистого збагачення за рахунок народу. За невиконання популістських передвиборних обіцянок також має бути передбачена жорстка відпові­дальність політиків. Ймовірно, для втілення цього механізму знадобиться проведення всеукраїнського референдуму.

6. Формування необхідної і достатньої моделі прозорого та ефективного управління на всіх рівнях за активної участі та під контролем громадянського суспільства з використанням ефективних малобюджетних інструментів громадської участі. Створення, впровадження і контроль за безумовним дотриманням кадрової політики нової країни. Ліквідація "партійно-політичного" впливу окремих груп інтересів. Обґрунтування і впровадження системи механізмів реального народовладдя.

7. Ревізія законодавчих і нормативних змін за 30 років [5]. Фактично, це ключовий елемент юридичної процедури перезаснування держави.

8. Ревізія кадрових рішень, зокрема незаконно і формально проведеної люстрації, з притягненням до відповідальності посадових осіб, які не запобігли порушенню закону. Після впровадження механізму відповідальності усім діючим чиновникам державного, регіонального та місцевого управління дати право протягом одного тижня прийняти рішення сумлінно працювати за новими правилами або піти у відставку.

9. Ревізія результатів приватизації в частині законності та достовірної оцінки вартості приватизованих об’єктів, а також виконання приватизаційних зобов’язань.

10. Повернення природних ресурсів і стратегічних підприємств у власність народу України.

11. Запровадження нової виборної системи, яка включатиме ефективні запобіж­ники від спотворення волевиявлення громадян, а також механізм відповідальності учасників виборного процесу за невиконання чи неналежне виконання передвиборчих зобов’язань. Позбавлення виборної системи партійної узурпації та диктату із заміною конкуренції маніпулятивних політичних технологій конкуренцією програм і професійних команд. Проведення виборів рад усіх рівнів за новим законодавством.

На виконання заходів ІІ етапу (розробки Дорожньої карти) потрібно здійснити:

1. Розробку пропозицій щодо реорганізації будівельної галузі, оновлення норматив­них вимог до проєктування, спрощення та оптимізації розрахунку ресурсів і вартості будівельних робіт, ціноутворення.

2. Залучення кращого світового досвіду і технологій швидкісного будівництва з використанням матеріалів будівельних конструкцій, зруйнованих у ході війни.

3. Створення нового державного механізму публічних торгів за технологією блокчейн (на заміну псевдопрозорого "антикорупційного" механізму "Prozorro").

4. Розробку процедур і програмного забезпечення для оперативного громадського моніторингу й оцінки результатів діяльності виконавців державного та місцевого замовлення в ході відновлення країни.

5. Розробку механізмів:

• відбору гідних вітчизняних та зарубіжних компаній, які будуть залучені до відновлення країни, а також механізму недопущення "бариг" до цих процесів;
• громадського контролю за витрачанням органами державної та місцевої влади, бізнес-структурами наданих країні ресурсів; поєднання зовнішнього контролю донорів і внутрішнього громадського контролю;
• персоніфікованої відповідальності (матеріальної, адміністративної, кримі­нальної, репутаційної та іншої) усіх посадових осіб, політиків, безпосередніх виконавців державного замовлення, залучених до процесу відновлення країни;
• деофшоризації бюджетної сфери країни через втілення принципу бюджет­них закупівель товарів і послуг усіх рівнів виключно у виробників, які не мають жодної частки офшорного капіталу у всьому ланцюжку власності компаній.

6. Забезпечення пріоритету культури [6]; розробка основ культурної політики, спрямованої на трансформацію суспільних цінностей виживання за будь-яку ціну в цінності розвитку; формування громадянської культури; постійний моніторинг управ­лінських рішень на відповідність культурній політиці.

На ІІІ етапі (розробка та реалізація Стратегії сталого розвитку України) планується:

1. Сформувати/скоригувати концептуальне бачення моделі нової держави, у т.ч.

• системи та принципів державного і місцевого управління;
• адміністративно-територіального устрою;
• моделі територіальної громади;
• моделі інноваційно-інвестиційної наукоємної економіки сталого розвитку з кардинальним переглядом основ діяльності та фінансування науково-дослідних установ;
• моделі місцевої і регіональної економіки сталого розвитку;
• механізму добору і розстановки управлінських кадрів і команд;
• механізму громадського контролю діяльності органів публічного управління;
• методології створення і виконання бюджетних програм;
• ключових політик: податкової та митної, соціальної, культурної, освітньої та охорони здоров’я.

2. Визначити необхідні механізми і процедури, сформувати технічні завдання на створення/коригування нормативно-правового забезпечення.

3. Розробити власне Стратегію сталого розвитку України.

Загалом перехідний період трансформації країни планується на термін до 3 років, протягом якого мають відбутися ключові зміни з наступним стратегуванням довготри­валого сталого розвитку країни. Ця діяльність має бути результатом спільних зусиль органів влади і громадянського суспільства, в цілому Народу України.

Команда реалізації Ініціативи

В умовах обмеженості в часі та ресурсах до виконання завдань традиційно можуть бути залучені урядові команди за участю профільних наукових установ або експертні команди неурядових організацій, які мають досвід виконання подібних завдань, належний професійний потенціал і орієнтовані переважно на стандартні підходи чи трансфер західних соціально-економічних технологій. І найбільш імовірно, що вони будуть пропонувати рішення, перевірені в економічних, суспільно-політичних, історич­них, культурологічних та інших умовах, значно відмінних від українських.

Включені в політичні та економічні процеси команди експертів також не можуть виконати поставлені завдання, оскільки вони обмежені цілями своїх замовників і спря­мовані лише на поліпшення поточного стану окремих виробництв, галузей або сфер життя країни, але без зміни фундаментальних основ існуючої корупційної системи.

Урядові структури не можуть виконати зазначені завдання, оскільки зайняті вирішенням величезної кількості поточних проблем в режимі "гасіння пожеж". А також організаційно і функціонально не здатні запропонувати нестандартні і системні рішення в умовах чинної нормативної регламентації. Більш того, до сьогодні існує неофіційний інститут наглядачів ("смотрящих") за окремими підприємствами і цілими галузями, які просто заблокують будь-які дії, що загрожують вищезазначеній корупційній системі.

І найголовніше: усі мають зрозуміти, що війна назавжди змінила не лише Україну, а й увесь світ. А значить, потрібні нові рішення, адекватні цим змінам. Таке надзавдання може виконати тільки незалежна команда, яка буде управляти проектами та Програ­мами і складатиметься з фахівців, здатних вийти за межі існуючих стереотипів/ страхів/заборон/бізнес-інтересів і запропонувати принципово нові системні рішення і підходи. В її складі повинні бути, перш за все, візіонери, здатні вийти "за прапорці" існуючих підходів та інтересів і запропонувати нестандартні рішення щодо вищезазна­чених трьох ключових проблем (управління, відповідальність, культура), наслідком яких є існуюча системна соціально-політико-економічна криза в Україні. Яка ще більше посилиться внаслідок системних руйнувань економіки і соціальної сфери російськими загарбниками.

Керуючий Комітет та Проектні групи повинні мати особливий статус та повнова­ження при розробці ключових ідей, визначенні та виборі стратегічних цілей та формуванні спільних планів. У членів Комітету та груп повинні бути достатні повно­важення для виконання необхідних дій при визначенні завдань, видачі технічних та проектних завдань окремим відібраним командам виконавців для підготовки норматив­них документів, технологій, процедур та процесів, здійснення моніторингу виконання завдань та оперативного внесення обґрунтованих коректив до затверджених планів.

Вказаний механізм дозволить сформувати і реалізувати системну стратегію трансформації країни. При цьому діяльність команди не має бути публічною.

Продукти Ініціативи

1. Концепція тимчасової системи управління процесами відновлення країни і життєзабезпечення громадян, принципів формування експертних профільних команд і єдиної Команди впровадження (незалежних менеджерів, спроможних організувати виконання затверджених планів, процесів і процедур).

2. План дій на перехідний період.

3. Концепція Стратегії сталого розвитку України до 2030 року.

4. Концепція нормативно-правової підтримки процесу відновлення, трансфор­мації та сталого розвитку країни.

5. Концепція механізму безумовної відповідальності посадових і виборних осіб за свої дії чи бездіяльність ("Кодексу честі" – пакету законодавчих актів щодо відповідальності посадових і виборних осіб за свої рішення, дії чи бездіяльність; персоніфікація відповідальності як вимога часу для відкритої демократії).

6. Концепція деофшоризації економіки України.

7. Концепція формування адміністративно-територіального устрою, системи, структури і принципів управління на всіх рівнях.

8. Концепція механізму громадського контролю.

9. Концепція Методології розробки, виконання, моніторингу та громадського контролю виконання бюджетних програм усіх рівнів.

10. Принципи добору і розстановки кадрів у системі державного і місцевого управління (кадрова політика).

11. Принципи державної культурної політики нової країни.

12. Рекомендації для центральних органів державного управління і місцевого самоврядування на перехідний період.

13. Рекомендації з розробки пілотних економічних і соціальних моделей.

Напрацьовані командою документи фактично будуть технічними завданнями для вузькоспеціалізованих груп науковців і практиків, які вироблять детальні плани і програми за конкретними напрямами. Це забезпечить системність передбачуваних змін і швидке проходження точки неповернення в умовах очікуваного явного або прихо­ваного саботажу представників нинішньої корупційної системи.

Очікувані результати для України

1. Вперше за 30 років незалежності в Україні буде створено й обґрунтовано демократичну модель Держави справедливості й відповідальності [7].

2. Запровадження механізму безумовної відповідальності за дії чи бездіяльність, системи в управлінні та нова кадрова політика вже протягом першого року радикально змінять функціонування усіх гілок влади, відкриють дорогу професійним управлінським кадрам, забезпечать оздоровлення фінансової системи і тарифної політики. Також буде заблоковане розкрадання чи неефективне використання бюджетних коштів.

3. Започаткований процес повернення народу України раніше вкрадених у нього ресурсів, а також справедливого покарання винних у цьому розкраданні.

4. Гуманізація суспільних взаємовідносин, поступова трансформація суспільних цінностей: від цінностей виживання до цінностей розвитку. Загальний термін ціннісних трансформацій триватиме не менше 20 років.

5. Зростання нової еліти країни, яка розуміє роль культури в державотворенні.

6. Реалізація фундаментального права українців на розвиток.

7. Передбачуваність і сталість розвитку країни, зрозуміла логіка цього процесу.

8. Прозорість і привабливість економіки країни для стратегічних інвестицій, як іноземних, так і внутрішніх, можливість безперешкодно побудувати успішний інновацій­ний бізнес у дружньому середовищі.

9. Руйнування фундаментальних основ корупційної системи.

10. Ліквідація необґрунтованих преференцій окремим компаніям. У новій країні закони, правила і процедури для всіх однакові.

11. Реалізація принципу: від кожного за здібностями – кожному за працею. У суспільстві створені однакові умови та можливості для власного та суспільного розвитку, незалежно від статусу і чину, без жодних привілеїв та відмінностей, окрім тих осіб, які заслуговують загальнонародної вдячності за захист країни та народу України.

12. Поступове подолання в суспільстві патерналістських очікувань від держави і соціального утриманства. Нова соціальна політика.

13. Подолання міжрегіональних, політичних і економічних суперечностей.

Заключні положення

Пропонований механізм змін прогнозовано зустріне шалений опір корупційної системи, для подолання якого потрібні політична воля керівництва країни, перш за все Президента В. Зеленського, а також потужна підтримка і тиск з боку країн-донорів післявоєнного відновлення України. Бажано, щоб така співпраця була закріплена юридично, як мінімум у вигляді Меморандуму чи, краще – міждержавного договору.

Логічним також буде проведення парламентських виборів за новою виборчою системою, без партійного диктату. Адже в нових умовах реальної відповідальності депутатів і чиновників за свої дії або бездіяльність переважна більшість нині існуючих партій втратить "джерела натхнення" і просто припинить своє існування, а нові не встигнуть сформувати необхідний інтелектуальний та організаційний потенціал. А значить, необхідно демонополізувати право партій на висування кандидатів в депутати.

В результаті можна очікувати якісно нового, професійного Парламенту, в якому не буде умов для захисту власного або дружнього бізнесу, лобіювання, перерозподілу державних ресурсів або крадіжки бюджетних коштів. І який буде спроможний виконати сформульовану Тарасом Шевченком історичну місію "Вашингтона з новим і праведним законом".

Додатки

Додаток 1. Ключові проблеми країни та їх причини
Додаток 2. Обґрунтування ключових складових успішного відновлення
і сталого розвитку країни
Додаток 3. Теоретичні і практичні аспекти створення механізму громадського контролю
Додаток 4. Концептуальні основи Стратегії сталого розвитку України
Додаток 5. Особливості впровадження в Україні принципів сталого розвитку
Додаток 6. Планування та розміщення об'єктів будівництва та розвитку
Додаток 7. Потреби і можливості у реформуванні будівельної галузі та плануванні територій
Додаток 8. Обґрунтування необхідності та можливих шляхів зміни адміністративно-територіального устрою України, принципів формування і діяльності спроможних громад
Додаток 9. Обґрунтування необхідності та можливих напрямів зміни державної політики у галузі науки і технологій
Додаток 10. Концептуальне бачення нової організації державного управління та кадрової політики
Додаток 11. Сучасна геополітика – основа зовнішньополітичної діяльності України
Додаток 12. План дій під час Перехідного періоду

[1] Конституція України, Стаття 5. … Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ.

[2] В.І. Борзунов: "Те, що створене в Україні, я називаю "колоніальною незалежністю" і "корупційним консенсу­сом". Таку систему модернізувати немає смислу – її потрібно замінити системою народовладдя у складі стратегії сталого розвитку".

[3] Альтернативний звіт з оцінки ефективності впровадження державної антикорупційної політики / [О.В. Калі­тенко, Д.О. Калмиков, І.Б. Коліушко та ін.]; заг. ред. М.І. Хавронюка. – К. : Москаленко О.М., 2019. – С. 321.

[4] "Забезпечення держави і тих, хто знаходиться під її управлінням, від зловживань владою … полягає у тому, що контроль згори доповнюється контролем знизу". – Гегель Г.В.Ф. Философия права. М., 1990. – С. 335.

[5] Парадокс: із 1991 року цілеспрямована адаптація законодавства під інтереси фінансово-промислової еліти відбувалася зі свідомим порушенням конституційних основ та результатів єдиного всеукраїнського референдуму при мовчазній згоді Конституційного Суду. І з цим багажем ми маємо відбудовувати країну?!

[6] "Культура як модернізаційний чинник інтегрує і збалансовує всі види суспільної діяльності, урівноважує свободу відповідальністю, творить культурні обмеження. А без цього неможливий рух у краще майбутнє". Зеновій Мазурик, культуролог, голова Асоціації музеїв і галерей України, віце-президент Українського національного комітету ІСОМ (Міжнародної ради музеїв). https://cif-bc.blogspot.com/2014/12/blog-post.html

[7] "Справедливість і Рівність усіх перед Законом" – з передвиборної програми Президента України В. Зеленського.

Інформаційні матеріали

Правові та управлінські механізми захисту України

Виступ Василя Куйбіди - головного наукового співробітника Інституту держави і права ім. Корецького НАН України - на Міжнародній науково-практичній конференції "Захист незалежності України: правові засади та виклики сьогодення. До 33-ї річниці проголошення незалежності України" (м. Київ, 22 серпня 2024 року).

 

Післявоєнне відновлення і сталий розвиток України - презентація

Українська Громадянська Партнерська Ініціатива 

задля Добра і Справедливості.

"МОРАЛЬНЕ СУСПІЛЬСТВО!

              ЗАМОЖНИЙ ГРОМАДЯНИН!

                                          СИЛЬНА ДЕРЖАВА!"

Справедливість – це душа держави

На думку історика, філософа і гуманіста С. Оріховського, справедливість – це душа держави, головна чеснота, на основі якої мають вирішуватися всі питання...
 Громадя́нське суспі́льство – система інститутів поза межами державних та комерційних, яка забезпечує самоорганізацію та розвиток населення; це сукупність громадянських і соціальних інституцій та організаційних заходів, які формують базис реально функціонуючого суспільства на противагу і доповнення виконавчих структур держави (незалежно від політичної системи).

Соціальна справедливість – тема №1

Крім законів громадянських та моралі, які у конкретному суспільстві і в різні часи свої, існують об’єктивні закони еволюційного розвитку природи, суспільства. Взяти, наприклад закони діалектики, відомі досить широкому загалу: перехід кількості в нову якість, боротьбу та єдність протилежностей та інші. Багато хто з наших громадян говорить, що бажає соціальної справедливості, справедливості, а змін у цьому напрямку чомусь не відбувається. Навпаки рухаємось в протилежний бік від цієї бажаної справедливості. Чому так виходить? Хто винен? Що робити? З чого починати?

Про суспільну напругу, партії, громадські організації, революцію управління і культурну -- написано ще 1999 року. Актуально й через 2 десятиліття.

Напруга в суспільстві не спадає, а про пошук реальних компромісів, здається, мріють лише романтики. Згадалось давнє... На зламі тисячоліть дві особи, зустрівшись у Білій Церкві, погодились спільно підготувати наукову роботу. Це були росіянин, академік РАЕН Мельников М.С. і українець Панько В.

Будуємо справедливу державу: візія нової України

"Корупція процвітає там, де демократичні основи слабкі, а політики-популісти можуть використати її у своїх цілях". Деліа Феррейра, голова Transparency International

ПЕРИОДЫ ПЕРЕМЕН

Потому в периоды революционных преобразований очень тяжело живется тем людям, у кого душа не обременилась страстями и не спрятала их в своих подземельях. Таким нечего менять в своих привычках, им ничего не надо кроме мира, справедливости, дружбы и возможности честного труда.
Если в стране, где происходят перемены, таких спокойных, миролюбивых, дружелюбных и работящих окажется большинство, то они способны построить ту жизнь, какую пожелают. Они допустят тот политический строй, который будет им понятен, установят те законы, которые сочтут наиболее справедливыми.

Экономические взаимоотношения упорядочиваются на той основе, которую исповедует большинство.

Про "три кити" усіх проблем країни та три головних реформи

Як послухаєш наших яскравих трибунів, то всі обіцяють реформи, яких назбиралося вже десятків зо два. А реформаторів – хоч греблю гати.

Проте, як казав Козьма Прутков, "Зри в корень”. Ось ми і подивились та пропонуємо свій погляд на три фундаментальні причини ("кити") сучасних проблем.

Держава справедливості проти маніпуляційного олігархату

Хтось запитав: «Чи правильно говорять, що за зло треба платити добром?» Учитель сказав: «А чим же тоді платити за добро? За зло треба платити по справедливості, а за добро – добром». Конфуцій

О концептуальном видении новой организации государственного управления

Наша государственная система убедительно демонстрирует свою неэффективность во всех сферах деятельности. Периодическое появление и быстрое исчезновение отдельных личностей, предлагающих субъектам власти новые прогрессивные технологические решения, лишь подтверждают тезис о неспособности властных институтов реформировать самих себя, а значит, продолжается путь деградации и распада.

ПРО ПАТРІОТИЗМ І ПАТРІОТІВ

"Революцію дійсно революційну здійснити можливо не в зовнішньому світі, а лише в душі і тілі людини". М.Бердяєв
Патріотизм - відданість і любов до своєї Вітчизни, до свого народу, готовність до будь-яких жертв і подвигів в ім'я інтересів своєї Батьківщини. Жертва - добровільна відмова на користь кого-небудь, чого-небудь. Про різні форми та прояви патріотизму ми зачасту особливо не замислюємося.

Нові правила життя в дії
Ми прагнемо жити в країні, в якій:
· процвітає демократія;
· майбутнє мирне, і кожен громадянин відчуває себе захищеним;
· всі її громадяни володіють природними ресурсами, як це гарантує чинна Конституція (стаття 13);
· владні повноваження здійснюють достойні люди, прозоро
відібрані, перш за все, за їх моральними та професійними якостями.

ХВОРОБИ НАЦІЇ
Щоб вилікувати хворобу, необхідно, перш за все встановити правильний діагноз. Соціальних хвороб - жадібності, тупої наївності, надмірності, пихатості та інших - це також стосується. Лікуймося, шановні українці, щиро дякуючи лікарям і письменникам за точні діагнози, встановлені вже досить давно і не дуже. Також подякуємо нашим політикам, які роль дзеркала виконують блискуче! Будемо здорові!

О ВЗЯТКАХ

Взятка – деньги или вещи, даваемые должностному лицу как подкуп, как оплата преступных, караемых законом действий.
В современном обществе то и дело слышатся упреки о мздоимстве в адрес не только должностных лиц, но и рядовых чиновников, политиков, судей, врачей, учителей и милиционеров. Свидетельством самого низкого падения нравов в обществе служат взятки, даваемые в судебной сфере, в просвещении и медицине.
Мзда – награда, плата.
Мздоимец – взяточник.

О ДЕМОКРАТИИ И ВЫБОРАХ

Ознакомившись внимательно и вдумчиво с содержанием
брошюры Ии Сапиной "Азбука для разумно мыслящего избирателя
" приходишь к выводу, что в современном мире нет образцовой демократической модели ни в одной из нынешних стран, которую можно было бы целиком перенять. Декларируемый и истинный смысл понятия "демократии" в наши дни слишком разнятся, очень много искажений. Создавать надо нечто новое, на иных принципах, взяв все лучшее, что существовало до сих пор.

• 
  Філософи, ау-у-у!
  Нещодавно на безкрайніх просторах Інтернету знову натрапив на Оруеллівське "Люди, які голосують за невдах, злодіїв, зрадників і шахраїв, не є їх жертвами. Вони співучасники..." Згадав ще одну популярну цитату "кожен народ заслуговує на свій уряд" і замислився, що треба зробити, щоб це "заслуговує" стало набагато кращим, ніж було.
• 
  

Избиратель, будь бдителен!

РАЗУМНО МЫСЛЯЩИЙ ИЗБИРАТЕЛЬ,
БУДЬ БДИТЕЛЕН!
Вновь грядут выборы!
Уже давно те, кто видит себя в привычной роли "слуги народа", активизировались.

Избирать тех. кому доверяешь судьбу государства, своих детей и свою, надо осмысленно: разумно. расчетливо, рационально...

Не стань черепахою

Книга "Старі казки на новий лад”
була написана білоцерківським поетом-гумористом Віктором Євтушенком на межі тисячоліть, а світ вона побачила 2003 року.
Багато води спливло з того часу, не одні вибори проморочили голови українцям, а ми все вчимося: думати власним розумом, чути власним серцем, щоб виробити імунітет до обману та маніпуляцій.

Щиро вірим – буде так!

Ми здолаємо руїну!
Вірю я, що буде так!
І розквітне Україна,
Заколоситься в житах,
Будуть люди, лихо згине!
Щиро вірю – буде так!
З нами Бог, за нами Правда,
З нами мудрий Зодіак,
Вічно буде Україна,
Всі затямте – буде так!

Віктор Євтушенко 

Пріоритет Культурі

Культура в СОЦИУМЕ предполагает соблю­дение прав человека.
Культура в ПРАВОЗАЩИТЕ – равенство и справедливость.
Культура в ЭКОНОМИКЕ – честность.
Культура в ПОЛИТИКЕ – миролюбие и терпимость.
Культура в НАУКЕ – стремление к истине.
Культура в ИСКУССТВЕ – превознесение добра.
Культура МЫШЛЕНИЯ – ментальный иммунитет.
Культура ВЗАИМООТНОШЕНИЙ – правдивость и доверие.
Культура в РЕЛИГИИ должна вмещать в себе все перечисленное, это и будет проявлением любви.

Дмитрий Лихачев о культуре

"Надо уметь разбудить в людях их лучшие качества и не замечать мелкие недостатки".
"Культура в конечном счете - цель, а не средство, не условие, не благоприятствующая среда. Природа миллиарды лет совершенствовала сама себя и наконец создала человека. Человек создан с огромными, до конца не использованными творческими возможностями. Для чего все это? Для того, очевидно, чтобы человек не прекратил собой это развитие, не замкнул на себе то, к чему природа стремилась миллиарды лет, а продолжил это развитие. Конечно, продолжение - это не создание еще более совершенного организма, а использование тех возможностей, которые уже есть в человеке, для создания произведений высочайшей культуры".

Правила політичної культури

"Не відбувається змін лише з вищою мудрістю і нижчою дурістю." (Конфуцій)
Інша планка морального розвитку суспільства спричинить появу інших правил поведінки, звичаїв.

КУЛЬТУРА НЕЗГОДИ

Війна між віруючими різних релігій. Війа між країнами. Війна між партіями. Війна між громадянами однієї країни. Війна між співробітниками одного колективу. Війна між членами однієї сім'ї... Війна забирає життя, руйнує віру, вбиває надію. Уяви, якою небезпечною є людина, при відсутності в ній внутрішнього миру.

Про духовну культуру, щук і карасів

В даний час, у багатьох розвинених, цивілізованих країнах живуть і працюють різні за своїм ментальном рівнем люди. Як же їм уживатися один з одним, якщо бажання, емоції, думки і вчинки у них діаметрально протилежні, як у щук і карасів, за якими вони (щуки) полюють?
Бажання у одних помірні, у інших – непомірні.
Емоції у одних стримані, у інших – буйні.
Думки у одних добрі, у інших – ненависницькі.
Вчинки у одних благородні, у інших – злочинні.

Додаток 1. Ключові проблеми країни та їх причини

Врушський М., менеджер міжнародних проєктів
Панько В.І., президент Фонду "Творча Ініціатива"

"Корупція процвітає там, де демократичні основи слабкі, а політики-популісти можуть використати її у своїх цілях"

За даними Human Development Indices and Indicators, Україна нині посідає 88 місце серед 189 країн за рівнем людського розвитку. На думку В. Дубровського (CASE Україна) та Джона Лафа (Chatham House), "діяльність державних установ в Україні, як і в багатьох інших країнах з менш розвиненими системами управління, наскрізь пронизана корупційними схемами. Громадяни усвідомлюють це і вважають корупцію, особливо на вищому рівні, однією з найбільших проблем, з якими зіткнулася Україна" [1].

Які можливості мала Україна на старті своєї "незалежності" після розпаду Радянського Союзу?

• Богом дані багаті природні ресурси: корисні копалини у надрах землі, моря, безцінну родючу землю, ідеальне географічне розташування, розгалужену й розвинену інженерну та дорожньо-транспортну інфраструктуру;
• потужний промисловий потенціал; промислові підприємства країни були основ­ними фундаментальними наповнювачами бюджету і служили справі задоволення соціально-побутових потреб українського народу, вони забезпечували розвиток науково-технічного прогресу і трудових ресурсів;
• військова міць України з ядерною зброєю та ядерними технологіями оцінювалася третьою у світі – при такому нашому потенціалі жодна країна світу не наважилася б порушувати територіальну цілісність нашої країни;
• один із найпотужніших у світі потенціалів агропромислового комплексу при розвиненому сільському господарстві та переробній промисловості України, які могли забезпечити продуктами харчування щонайменше всю Європу;
• науково-технічний потенціал і трудові ресурси України вважалися одними із кращих серед провідних країн світу;
• системі освіти, розвиненій інженерно-технічній базі та кадрам України могла позаздрити будь-яка країна світу.

Що сталося з нашим потенціалом і де ми зараз?

Додаток 2. Обґрунтування ключових складових успішного відновлення і сталого розвитку країни

Врушський М., менеджер міжнародних проєктів

Деякі моменти бюджетної політики для розвитку

Бюджетна політика має бути прозорою, простою та зрозумілою. Джерела форму­вання бюджету мають бути реальними, достовірно точними та достатніми.

Бюджет країни не може і не повинен формуватися за рахунок позикових коштів та міжнародних кредитів.

Формування дохідної частини бюджету за рахунок продажу промислових підпри­ємств, що ефективно працюють, та інших майнових комплексів, стратегічних об'єктів, державної власності, категорично забороняється.

Прибуткова частина бюджету повинна формуватися за рахунок податків і зборів, що оплачуються, збираються від підсумкових результатів виробничо-господарської та комерційної діяльності, від надання послуг усіма суб'єктами підприємницької діяльності, підприємств та компаній, зареєстрованих в Україні, які ведуть свою діяльність на території України або пов'язані з Україною, незалежно від форми власності.

Основна податкова база має бути поділена за принципом належності та призна­чення податків:

Додаток 3. Теоретичні і практичні аспекти створення механізму громадського контролю

Крупник А.С., кандидат політичних наук

Постановка проблеми громадського контролю

Динаміка змін у владно-громадських відносинах, що відбуваються в Україні протя­гом років незалежності, свідчить про невпинне віддалення влади від її першо­джерела – народу. Останній, найбільш відчутний крок у цьому напрямі зроблено у 2006 році, коли депутати майже усіх рівнів були обрані винятково на партійно-пропорційній основі. І якщо виборці не так гостро відчули віддалення від них народних представ­ників, то на місцевому рівні втрата зв'язку між виборцями і новим депутатським корпусом відчувається дуже гостро і є, по суті, підривом інституту представницької демократії.

Отже, представницька влада отримала повну свободу дій. А враховуючи, що на виконавчу владу в особі органів державного управління та виконавчих органів місцевого самоврядування як раніше, так і тепер населення впливу майже не має, держава на тридцятому році незалежності країни нарешті отримала-таки незалежність – від свого народу, який, по суті, перетворився у стороннього спостерігача, причому термін його перебування у цьому стані (від виборів до виборів) збільшився з чотирьох до п'яти років. І правий, мабуть, Габріель Лауб, який стверджував, що "усяка влада дійсно виходить від народу, але при цьому вже ніколи до нього не повертається" [1].

До чого це веде? Перш за все – до виключення значної частини інтелектуальних, духовних, організаційних та інших ресурсів громади з процесів суспільного розвитку. По-друге, істотно знижується захищеність населення від прийняття представницькою владою рішень виключно на догоду вузькопартійним або комерційним (клановим) інтересам депутатів. Усе це створює сприятливі умови для активізації корупційних дій чиновників та свавілля монопольних надавачів соціальних послуг. Як результат – подальше падіння довіри населення до влади та гальмування будь-яких ініційованих нею навіть корисних реформ. За цих умов вкрай гостро постає необхідність посилення громадського контролю за діяльністю органів публічної влади та її посадових осіб, а також за діяльністю недержавних суб'єктів, яка спрямована на задоволення соціальних потреб та інтересів населення.